Бізнес в Україні УПЦ МП: попи вирощують на продаж зерно, переганяють авто з Європи, очолюють партії, спортивні клуби. Злоякісні метастази проникли у всі сфери життя

З яким бізнесом повʼязана УПЦ МП.

Якщо у Вашому житті щось не клеїться, Ви завжди можете звернутись до Бога… або ж до його посередників на землі.

Вони допоможуть очистити душу від гріхів, а також побудувати, продати, купити дім, прокласти комунікації до нього, перевезти речі, нагодують, полікують, доглянуть на схилі літ.

Небайдужі до політики? Ось Вам політичні партії, виборчі комісії, сільські ради, народні дружини.

Байдужі? Тоді ласкаво просимо до спортивних клубів, секцій з боксу, на концерти чи до театру.

Неправославні — теж не проблема.

Ні, це не теократична утопія, ми просто подивились, з яким бізнесом, громадськими та релігійними організаціями повʼязані керівники громад Української православної церкви Московського патріархату (далі УПЦ МП), пише ТЕКСТИ. org.ua.

Згідно з Законом «Про свободу совісті та релігійні організації», релігійна громада — це місцева релігійна організація віруючих громадян, які добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Більшість юридичних осіб, зареєстрованих на керівників УПЦ МП — громадські організації або благодійні фонди при храмах, але зустрічаються також спортивно-патріотичні клуби, організації духовно-патріотичного виховання молоді, організації ветеранів тощо.

Наприклад, на півночі Одещини ми знайшли «Благодійний фонд Цар Микола ІІ», а також спортивно-патріотичний клуб «Муромець». В Київській області, наприклад, діє громадська організація «Комітет протидії корупції та організованій злочинності».

Сфери діяльності організацій, зареєстрованих на керівників релігійних громад Української православної церкви Московського патріархату, вирахувані на основі КВЕДів юридичних осіб.

За керівником однієї з релігійних громад значиться громадська організація «Євро Авто Трейдинг». Компанія з однойменною назвою переганяє авто з Європи.

Чимало очільників релігійних громад володіють сільськогосподарським бізнесом: здебільшого це фермерські господарства та агрофірми з вирощування зернових культур.

Мають спільного з громадами УПЦ МП керівника кілька народних дружин, більше двадцяти сільських селищних рад і виборчих комісій, а також місцеві осередки Соціал-демократичної партії України, Соціалістичної партії України, політичної партії «Русічі», Партії пенсіонерів України, Партії Дітей війни.

Скандально відомий депутат Верховної Ради VII скликання, колишній депутат Одеської міської ради, лідер проросійської партії «Родіна» Ігор Марков досі значиться в реєстрі як керівник релігійної громади УПЦ МП — Православної Парафії Святого Благовірного Царя-Мученика Миколая, м.Одеса.

Одночасно він є керівником громадської організації «Родіна», а також Громадської організації Одеської обласної Федерації аматорського боксу.

Деякі керівники громад УПЦ МП (або ж їхні тезки) є одночасно керівниками громад інших конфесій — УПЦ Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, і навіть баптистської.

Ми знайшли трохи більше 600 підприємств, які з високою часткою ймовірності мають звʼязки з УПЦ МП. Не так вже й багато, зважаючи на загальну кількість громад УПЦ МП в країні (про загальну чисельність читайте нижче). Проте це лише прямі звʼязки, адже реєстр не дає змоги ідентифікувати бізнес, що зареєстрований на родичів.

Достовірні дані щодо кількості релігійних громад УПЦ МП в реєстрі відсутні.

«Тексти» звертались до Міністерства юстиції України і ДП «Національні інформаційні системи» з проханням надати перелік релігійних громад УПЦ МП.

В ДП «НАІС» відповіли, що при реєстрації релігійних об’єднань відомостей стосовно приналежності до патріархату і навіть релігії не вимагають.

Єдине, що дає змогу ідентифікувати ту чи іншу релігійну громаду чи організацію згідно з даними реєстру — це назва. В Департаменті релігій Міністерства культури пояснили, що організації УПЦ Київського патріархату мають відповідну вказівку в назві. Якщо ж громада ідентифікує себе як «Українська православна церква» без зазначення патріархату, то вона належить до УПЦ МП.

Назви, вказані при реєстрації — вкрай ненадійний індикатор, адже в них міститься чимало помилок. Так, опрацьовуючи реєстр юридичних осіб, ми знайшли пʼять способів написання слова «патріархат» — «партріархат», «патрірхат», «патриархат», «патрирхат», «патріахрат».

Виокремивши усі чинні громади Української православної церкви і прибравши ті, що мають у назві вказівку на Київський патріархат, ми отримали майже 8.5 тис. громад та організацій.

Згідно з офіційним реєстром юридичних осіб, тільки в 30 випадках приналежність релігійної громади до Московського патріархату зазначена в назві.

Зазначимо, що Релігійно-інформаційна служба України (далі РІС) наводить інші дані, згідно з якими станом на 1 січня 2017 року в Україні налічувалося понад 12 тис. релігійних громад УПЦ МП.

Як вияснилося, в трьох областях громади УПЦ МП майже відсутні. Це Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська області. Але помітно мала кількість в зазначених областях компенсується в сусідніх регіонах — Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Закарпатській, Чернівецькій областях.

Проте ми не маємо жодних даних стосовно чисельності громад. Скільки людей складають ту чи іншу релігійну громаду — мінімально допустимі 10, чи 50 або 100? Чи не є штучним скупчення УПЦ МП навколо Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей?

На деяких сайтах УПЦ МП антиукраїнську пропаганду знайти легше, ніж «Отче наш».

«Штатам война на Донбассе нужна, чтобы троллить и подрывать Россию, они ежегодно вкладывают в эту бойню миллионы…

Даже Тимошенко говорит, что страну ударными темпами освобождают от населения. Вполне по методу гауляйтера Коха 77-летней давности», — читаємо на сайті «Україна православна», який підписує себе «Официальный сайт Украинской Православной Церкви».

Верховна рада намагалась приструнити “кремлівських агентів” в рясах. Мова йде про законопроекти №4511 «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких розташовані у державі, визнаній агресором» та №4128 «Про можливість змінювати підпорядкованість релігійної громади будь-якого центру».

Проте загроза втручання держави в релігійні справи викликала шквал критики, тож зазначені законодавчі ініціативи поки що залишаються на стадії проектів.

Звісно, невтручання держави в релігійні справи має бути взаємним. Що ж робити, якщо з боку церкви цієї взаємності немає?

Як мінімум, ретельно вивчати масштаби проблеми. Чого Україна наразі не робить.