В Україні хочуть змінити спосіб ввезення євроблях: кому доведеться заплатити дорожче

Український автопром продовжує йти на дно. Виходом з патової ситуації має бути заборона ввезення в Україну старих авто на єврономерах, після чого потрібно зробити розмитнення обов’язковим. Причому, чим старше авто, тим дорожче його ввезення.

В іншому випадку, ми ніколи не позбудемося цього старого мотлоху, який негативно впливає ще й на екологію. Також ввести утилізаційний збір, як це робить вся Європа, і норми обмеження вихлопних газів.

У світі немає іншої країни, де не діють норми обмеження вихлопів, та ще й немає обов’язкових техоглядів. А від цього безпосередньо залежить стан навколишнього середовища і безпека на дорогах.

Про це у своєму блозі пише економіст і блогер Тарас Загородній.

“Україна – поки що звалище старих дешевих автомобілів на радість європейцям. Але, на жаль, наш вітчизняний автопром, замість розвитку і державної підтримки, “вбивається” на корені податками, всілякими законодавчими тисками та іншим. Ситуація з ЗАЗом, який опинився на межі краху, – вкрай показова. Є потужності, площі, є можливості, є фахівці, є бажання, але немає конкретних кроків і законів, які просували б і підтримували цю галузь. І в даному випадку, зовсім не важливо, будуть це вітчизняні або зарубіжні бренди. Якщо ми дивимося на захід, то давайте крім дивився переймати у них і позитивний досвід”, – пише економіст.

Загородній підкреслює, багато країн, які зробили ставку на автомобілебудування, значно поліпшили економічні показники в цілому по країні.

“Візьмемо Корею, Китай, Чехію, Румунію, Словаччину, Словенію, Польщу, Узбекистан та інші. Це зумовило приплив інвестицій і створення робочих місць не тільки на підприємстві, що випускає автомобілі, а й на підприємствах суміжних галузей. Одне робоче місце в машинобудуванні створює 8 місць в інших галузях. Слідуючи власним національним інтересам, Україні потрібно робити ставку не на імпорт автомобілів, а на покупку технологій для використання у власному автопромі. Промисловість – це запорука багатства країни”, – резюмує Тарас Загородній.