Радянський Союз зробив символом перемоги стрічку, яка використовувалась у білогвардійському русі та в російських підрозділах Вермахту під час Другої світової війни.

Зробити символом перемоги Совєцького Союзу стрічку, яка використовувалась у відзнаках в білогвардійському русі та в російських підрозділах Вермахту під час Другої світової війни.

Виводити людей на марші з портретами людей, про яких вони часто не знають, у компанії ніколи не старіючих “штатних” ветеранів, які воювали ще бувши дітьми або навіть не народившись. Тому що рускій мір — це про цинічні крадіжки і брехню.

Нагадувати всьому світу, що найбільші втрати у Другій світовій поніс саме Совєцький Союз, і не нагадувати, що він же ж розпочинав цю війну як союзник Третього Рейху. Тому що рускій мір — це про стирання пам’яті та створення альтернативної історії.

Приписувати перемогу російському народу і підтримувати у всьому світі міф про те, що нацизм перемогли росіяни, забуваючи про решту народів, які воювали. Тому що рускій мір — це про шовінізм і зверхність.

Змушувати пишатись найбільш цинічними полководцями, які безграмотно і по-садистськи вперто гнали своїх підопічних на смерть, тримаючи в руках портрети тих, хто цілком можливо загинув через їхню халатність. Не тримаючи портрети тих, хто похований у братських могилах без імені та без історії. Тому що рускій мір — це про безіменних та вбитих “на навчаннях” солдатів.

Розповідати про жахливу долю полонених в нацистських таборах і не згадувати долю тих, хто вижили і потрапили до совєцьких таборів уже як зрадники. Тому що рускій мір — це про постійний пошук зрадників та параною.

Рускій мір — це простір, де людей переконують, що межі компромісу зі злом немає. Що нападати заради миру — це нормально, вводити цензуру заради свободи слова це — нормально, переслідувати людей через їхні погляди та цінності — це нормально і корисно для суспільства.

Що краще відоме і погане, ніж невідоме і можливо краще. Рускій мір — це спадкоємна влада підлих і жорстоких, а не чесних і професійних.

В окопах і військових частинах, аудиторіях і класах, кабінетах та операційних, на вулицях і у власних домівках, у коридорах і в парках, у клубах і в церквах, на телепрограмах і в розмовах з друзями в кафе, у пабах та на стадіонах — кожен і усі #МиТут можемо і мусимо сьогодні і кожного дня казати рускаму міру дуже прості слова: не сьогодні.

Пам’ятаємо. Перемагаємо.

За матеріалами Уляна Супрун