Стало відомо чим зараз займається колишній беркутівець Кусюк.

Кусюк Сергій Миколайович

Професійна сфера діяльності / офіційна посада / біографія:
(Пропонується до включення до Списку Путіна)

Полковник Росгвардіи РФ, колишній заступник командира полку київського «Беркута»

Сергій Кусюк народився 1 грудня 1966 року в селі Мала Мочулка Вінницької області. Став відомий як один з командирів київського “Беркута” як мінімум з 2010 року, Керував розгоном ряду акцій протесту, зокрема – жорстоким побиття студентів на площі Незалежності в Києві в ніч на 30 листопада 2013 року, що спровокував широкомасштабний євромайдан.

Під час євромайдану особисто координувало дії “Беркута”. 21 лютого 2014 року Кусюк розпорядився видати більше двохсот одиниць вогнепальної зброї бійцям “Беркута”, з якого в той же день загинули як мінімум 48 протестувальників. Після перемоги Революції Гідності Кусюк, разом з 67 іншими беркутівцями втік до Криму і отримав російське громадянство. У 2015 році Генеральна прокуратура України оголосила Кусюка у розшук. У грудні 2017 США внесли Кусюка до списку санкцій “список Магнітського”, спрямований проти порушників прав людини. На даний момент Кусюк є полковником Росгвардіи РФ, в 2017 і в 2019 роках журналісти помічали його під час розгонів мирних акцій протесту в Москві.

Звинувачується в:

Організації та участі в масових вбивствах, виконанні та дачі злочинних наказів, порушення присяги, зраді Україні, координації силового розгону мирних акцій протесту в Росії і Україні.

За спогадами українського журналіста і політика Мустафи Найєма, депутата Верховної Ради Ігоря Луценка, а також журналістки Анастасія Станко, керувати придушенням акцій протесту Кусюк став задовго до євромайдану. У квітні 2010 року він був помічений на акції протесту проти ратифікації Харківських угод щодо продовження перебування території України Чорноморського флоту, а в 2012 році він у складі групи беркутівців у цивільному напав і побив кілька активістів на акції протесту біля станції метро “Іподром”. За словами Луценка, “він командував багатьма побиттями і придушеннями громадянських акцій – наприклад, на захист архітектурних пам’яток”.

Як стверджує Станко, “він здійснював різні провокації. Наприклад, приходив на акції в цивільному одязі, штовхав активістів, затівав конфлікти, і потім приходив” Беркут “в формі, говорив, що йдуть заворушення, і що активістам потрібно йти. Було дуже смішно, адже особа Кусюка дуже добре запам’ятовується ». У жовтні 2013 року Кусюк потрапив на відео, зняте біля будівлі київської міської адміністрації – на ньому він кидає димову шашку в натовп протестувальників. Пізніше у використанні димових шашок в цьому епізоді звинувачували саме учасників Майдану.

Широкій громадськості його прізвище стало відоме після розгону протестувальників на площі Незалежності в ніч з 29 на 30 листопада. Тоді він особисто командував розгоном, в результаті якого більше сотні людей – більшість з них – студенти – отримали травми різного ступеня тяжкості. Саме той епізод став іскрою до мільйонного протесту в Києві 1 грудня 2013 року. 10 грудня 2013 року він командував атакою на Будинок Профспілок, де перебував штаб євромайдану. Також, Кусюка вважають причетним до масових вбивств протестувальників в центрі Києва в лютому 2014 року, в фінальну і найкривавішої фазу протистояння.

Українське МВС заявляє, що за наказом полковника Сергія Кусюка була знищена вся документація в діяльності “Беркута” під час євромайдану. В кінці лютого 2014 року, в останні дні режиму Януковича, Кусюк особисто віддав розпорядження знищити документацію, в тому числі особисті картки співробітників “Беркута” і акти прийому-видачі зброї.

Також відомо, що 21 лютого 2014 року Кусюк розпорядився видати 130 автоматів Калашникова бійцям Кримської роти “Беркут” і 106 – Дніпропетровської, а також 1 снайперську гвинтівку і 1 помпову рушницю “Форт”. При цьому, кримська рота “Беркута” так і не повернули владі 24 автомата Калашникова, снайперську гвинтівку і помпову рушницю. За словами Анастасії Станко, “23 чоловік тільки з київського полку” Беркут “(плюс двоє відряджені з Внутрішніх військ) стріляли по протестувальникам.

Від їх рук загинули 48 евромайдановців і 80 було поранено. Тобто в сукупності більше 100 чоловік вони застрелили фактично за дві години “. Як стверджував у травні 2014 року Геннадій Москаль (тоді – депутат Верховної Ради України, Згодом – голова Луганської та Закарпатської областей України), саме Кусюк вивіз до Криму з Києва зброю, з якого “Беркут” стріляв по протестувальникам на Майдані в день розстрілу Небесної сотні .

У 2015 році Генеральна прокуратура України оголосіла Кусюка в розшук, проте пізніше начальник департаменту Спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк повідомив, що Росія відмовила в затриманні та екстрадиція Сергія Кусюка.

У 2017 році Кусюк потрапив під американські санкції у зв’язку з “законом Магнітського”: “Кусюк був названий Генеральною прокуратурою України людиною, яка брала участь у вбивствах активістів на Майдані в лютому 2014 року. Він наказав знищити документацію, пов’язану з подіями, втік із України і зараз переховується в Москві “- говорилося в повідомленні Мінфіну США.

Майже три роки нічого не було чутно про цого вбивцю, поки його не впізнали 12 червня 2017 року під час розгону акції протесту на Тверській вулиці в Москві. Ці протести стали продовженням протестів 26 березня, організованих Олексієм Навальним в зв’язку з відсутністю реакції влади на фільм-розслідування Фонду боротьби з корупцією “Він вам не Дімон”, що розповідає про корупційні зв’язки прем’єр-міністра Дмитра Медведєва.

В той день в Москві були затримані 866 людини, по всій країні – до 1800 осіб. Жорстокість, виявлена ​​в той день поліцією і Росгвардіей, знайшла своє пояснення: розгоном і затриманнями опозиціонерів командував колишній заступник командира київського “Беркута” Сергій Кусюк.

3 серпня 2019 року, під час акції за допуск незалежних кандидатів до участі у виборах до Московської міської думи, журналіст і муніципальний депутат Ілля Азар опублікував відео участі Кусюка в розгоні протесту. В результаті дій силовиків, було затримано більше восьми сотень людей, під час затримань співробітники ОМОНу били учасників “несанкціонованого мітингу”.

Як пристало вірному путінцю, в нагороду за свої “труди” Кусюк ні в чому не відмовляє своєї сім’ї. Дочка Кусюка Мирослава, наприклад, як випливає з її інстаграма, весь час подорожує по світу, веде розслаблений спосіб життя, обожнює брендовий одяг і розкішні вечірки. Крім того, вона, зрозуміло, є успішним підприємцем, про що свідчать дані Реєстру юридичних осіб і індивідуальних підприємців. Там зазначено, що основна діяльність дочки перевертня в погонах “видовищно-розважальна» і «в області дизайну”.

На жаль, немає нічого дивного в тому, що персонажі типу Кусюка, що втекли від правосуддя у себе на батьківщині, зручно влаштувалися в путінській диктатурі. Колишній колега Кусюка, заступник начальника київської міліції Петро Федчук, також особисто промишляв побиттям активістів, нині обіймає посаду начальника управління охорони громадського порядку Москви.

Такі заплямовані кров’ю силовики, яким, в разі перемоги революції в Росії, вже нікуди буде тікати, є дуже цінними кадрами для Путіна. Втім, готовність “виконати будь-який наказ”, аж до розстрілу мітингувальників, не врятувала режим Януковича від краху. Спецпідрозділ МВС України “Беркут” було розформовано відразу після перемоги революції “з огляду на повну дискредитацію перед українським народом”.

Росгвардія ще чекає розформування через повну дискредитації перед народом Росії. Злочинцям в формі, що проливали кров обох народів і стравлювали їх між собою, не може бути пробачення, і вони повинні понести покарання, яке відповідне сукупнім моральним і юридичним нормам військового часу.

Джерело