Гнап про рознос Зеленського на Житомирщині: “Президент, який підсрачниками ганяє силовиків через бурштин…”

Насправді, це вже було. Президент, який під телекамери запотиличниками і підсрачниками ганяє силовиків через бурштин.

У 2015-му році Порошенко давав два тижні на ліквідацію бурштинової мафії: “Жодна ділянка не працює без міліцейського, прокурорського чи СБУ-шного даху! Я приїду без охорони і особисто покажу хто це кришує!” – казав Порошенко. Не приїхав. Не показав. Лише копачі змінили дах з місцевого криміналу на друзів Петра Олексійовича. Видобуток продовжився.

Зеленський йде тим самим шляхом: показове шмагання, грізні вказівки підлеглим, пара показових звільнень, повернення до Києва. Мало сумнівів у тому, що за якийсь час клондайки знову запрацюють. За рік-два те саме: шмагання, грізні вказівки, звільнення… Перейдіть на початок посту.

Насправді, проблему копання бурштину можна вирішити легко й просто. У захоплюючій манері нам про це розповідають телеканали Discovery та Viasat Exlporer. В їхніх численних шоу показано, як вирішена проблема видобутку копалин в США, Канаді та Австралії.

“Золота лихоманка”, “Старателі”, “Золоту Юкону”, “Австралійські золотошукачі”, “Нефритова лихоманка” і ще чимало передач розповідають, як розв’язали цю проблему там. Відповідь: єдиний спосіб – це легалізація. Зокрема:

1) Дозволи на видобуток чого завгодно продаються на відкритому аукціоні. Прості копачі часто об’єднуються в артілі або шукають інвесторів, щоб мати більше грошей і більше шансів купити кращу ліцензію на торгах.

2) Ділянки часто видаються лише на кілька років. Після чого, старателі обов’язково мають провести рекультивацію грунту. Не проведеш рекультивацію після себе – штраф і позбавлення права брати участь в аукціонах.

3) За межі ліцензованої ділянки виходити заборонено, інакше – штраф і позбавлення права брати участь в аукціонах. В ліцензії на ділянку також прописується спосіб видобутку. Наприклад, в Канаді чи на Алясці приватним копачам дозволяється навіть промисловий видобуток золота. Аби потім рекультивацію провели.

Відтак, всі у виграші. Копачі мають заробіток і не знищують природу. Місцеві громади отримують солідні бюджетні доходи від продажу ліцензій. Держава не відволікає ані поліцію, ані спецслужби, ані нацгвардію на боротьбу з копачами. Цілий регіон видобутку може контролювати лише один (!) чиновник – інспектор екологічної служби, який перевіряє чи не порушуються умови видобутку і чи проведено рекультивацію.

Чи можна так само зробити у нас? Можна, звісно. Треба лише мати сміливість наступити на горло купці ненажерливих правоохоронців, чиновників і бандитів. Які звикли наживатися на незаконному видобутку і торгівлі бурштином.

Легалізувати видобуток, звісно, набагато важче ніж просто звільнити пару чинуш під гарячу руку. Але це про справжні глибокі зміни країни, а не про зміну обличчя в телевізорі.

На додачу, можна ще й зняти захоплююче телевізійне шоу. Як бригади копачів Олевського району змагаються зі своїми суперниками з Овруцького району, хто більше намиє бурштину. “Бурштинова лихоманка Полісся”. Студия “Квартал 95” – не треба, не дякуйте.

Дмитро Гнап